стужавілий

стужавілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до стужавіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "стужавілий" в других словарях:

  • стужавілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • стужавілість — лості, ж. Стан за знач. стужавілий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»