- стужавілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до стужавіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стужавілий
Смотреть что такое "стужавілий" в других словарях:
стужавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
стужавілість — лості, ж. Стан за знач. стужавілий … Український тлумачний словник
